Гайсинська районна рада

Символіка району

Зразок прапора району

Зразок гербу району

Географічні дані: Гайсинський район розташований у східній частині Вінницької області, на західних схилах Придністровської височини. Геологічний склад поверхні одноманітний. Рельєф в основному слабохвилястий, розчленований річковими долинами, балками і ярами. Максимальна висота 246 м. (с.Носівці) над рівнем моря.
Переважають темно-сірі опідзолені, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти і чорноземи опідзолені (80% площі району), є чорноземи типові, дерново-підзолисті та лучні ґрунти.
Гайсинський район лежить в поясі лісостепу. Ліси і лісові насадження займають 19307 га.
У районі - Коростовецький заказник (ландшафтний) республіканського та 12 пам'яток природи місцевого значення, заповідне урочище.
Гідрографічна мережа представлена річкою Південний Буг. Через Гайсинський район протікає річка Сіб. Найбільші притоки - Самець, Вербич, Кислячок.
Водяний басейн займає площу 2417 га. Споруджено 219 ставків та Дмитренківське водосховище, загальна площа якого 479 га.
У кліматичному відношенні - недостатньо вологи, тепла, агрокліматична зона.
Кордони: межує з Тростянецьким, Немирівським, Теплицьким, Тульчинським районами та Черкаською областю.
Відстані: до м.Вінниця - 96 км; до м.Київ: залізницею - 497 км, автомобілем - 270 км.

Історична довідка про створення Гайсинського району

Гайсинський район у складі Гайсинського  округу Подільської губернії утворено відповідно до постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 р. №311 “Про адміністративно-територіальний поділ Подільської губернії”. До його складу увійшла територія частин колишніх волостей Гайсинського повіту Подільської губернії: Нижньо-Кропивнянської, Кисляцької, Кунянської, Монастирської та Ладижинської волостей Подільської губернії (м. Гайсин, сільради: Грузьке, Жерденівка, Зятківці, Карбівка, Кіблич; Кисляк, Крутогорб, Кузьминці, Кунка, Куна, Кущинці, Мар’янівка, Мелешків, Митків, Рахнівка, Тимар, Тишківка, Чечелівка, Ярмолинці). З ліквідацією у 1925р. Гайсинського округу Гайсинський район увійшов до складу Тульчинського округу. Згідно з постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 13 червня 1930 р. “Про реорганізацію округів” Тульчинський округ ліквідовано, а Гайсинський район відійшов до складу Уманського округу на Київщині. За постановами ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 р. та ВУЦВК УСРР від 2 вересня 1930 р. в Українській СРР був ліквідований адміністративно-територіальний поділ на округи і встановлено 503 окремі адміністративні одиниці. Гайсинський район підпорядковувався безпосередньо столиці України – Харкову. Одночасно було ліквідовано Гранівський район, а його територію приєднано до Гайсинського. З утворенням 27 лютого 1932р. Вінницької області Гайсинський район увійшов до її складу.Після окупації влітку 1941 р. німецькими та румунськими загарбниками Вінницька область в адміністративному плані була поділена на дві частини: північна відійшла до німецької зони окупації (т. зв. Райхкомісаріат Україна), а південна – до румунської (т. зв. Трансністрія). Відмежувальна лінія між зонами окупації на Вінниччині проходила річками: Лядава, Рів і Південний Буг. Німецька зона окупації була розділена на генеральні округи, в середині яких територія дробилася на гебіти та райони. Вінницька область входила до складу двох генеральних округів – Волинь і Поділля та Житомир. Гайсинський район в складі однойменного гебіту входив до генерального округу Житомир. Після звільнення Вінницької області від окупантів Гайсинський район відновлено в довоєнних межах.21 січня 1959 р. ліквідовано Дашівський та Ситковецький райони з віднесенням території Дашівського району до складу Гайсинського та Іллінецького районів, а Ситковецького – до Брацлавського, Гайсинського і Іллінецького районів.30 грудня 1962 р. Президія Верховної Ради України видала указ “Про укрупнення сільських районів Української РСР”. Відповідно до нього до Гайсинського району було приєднано Теплицький район та Білківську, Городоцьку, Кальницьку, Китайгородську, Копіївську, Купчинецьку, Леухівську, Пархомівську, Розсохуватську, Слободищенську і Хрінівську сільради Іллінецького району.В січні 1965р. було відновлено Іллінецький район, а в грудні 1966 р. - Теплицький. З того часу територія Гайсинського району залишається незмінною.