Дата утворення області            27 лютого 1932 року

Керівництво

області

Голова

обласної

Ради

ТАТУСЯК

Сергій Пилипович,

5 квітня 1955 року народження,

освіта вища:

Вінницький державний педагогічний інститут  ім. М.Островського;

Тернопільська академія народного господарства;

Національна академія державного управління при Президентові України, магістр державного управління

Член Партії регіонів

11 листопада 2010 року обраний головою Вінницької обласної Ради 6 скликання

Голова

обласної державної адміністрації

ДЖИГА

Микола Васильович,

15 квітня 1949 року народження,

освіта вища:

Академія МВС СРСР, юрист.

Член Партії регіонів

На посаді – 02 червня 2010 року

Відстань від обласного центру до Києва

залізницею

222 км

автодорогами

260 км

Географічні дані та ресурсний потенціал

Територія області:

26,5 тис. кв. км

( 4,4  % території України)

Межує із 7 областями України:

Житомирська, Київська, Одеська, Кіровоградська, Черкаська, Хмельницька, Чернівецька

Середня температура

зимова/літня (-1,8°С) – (+14,1°С)

Середньорічні опади:

623 мм

Природа, ландшафт

Область розташована в лісостеповій смузі

Наявні природні копалини

Налічується 17 видів мінеральних копалин, великі запаси вапняку, граніту, піску та інших мінералів, які з них є корисними та рідкісними. Найбільша група включає неметалеві мінерали, в основному натуральні будівельні матеріали майже 800 найменувань, велика кількість яких ще не вивчена. Серед них каолінові родовища займають першу позицію.

На території Мурованокуриловецького району виявлено родовище флюориту, яке є унікальним в Україні, воно здатне повністю забезпечити потреби нашої країни та закордону.

В області існує єдине в Європі родовище гранату. Цей мінерал використовується лише підприємствами міст Запоріжжя та Кривого Рогу. В десяти видах мінералів знайдений напівдорогоцінний камінь - опал.

Ґрунти

Сірі опідзолені та чорноземи (до 65%)

Лісові ресурси

379,4 тис га

Водні ресурси (в тому числі, мінеральні води)

108,5 тис га

Демографічні

дані

Всього населення, тис.осіб/% населення України

 на 01.01.2012 р .

1634,2 тис. осіб1

(3,6 % населення України)

Щільність населення,

осіб/кв.км

621

Природний рух :

2010

2011

народжуваність, тис. осіб

17,5

17,91

смертність, тис. осіб

26,5

25,41

природний приріст (скорочення), тис. осіб

- 9,0

- 7,51

Сальдо міграції, тис. осіб

- 0,4

- 0,51

Міське населення, %

49,6

49,91

Сільське населення, %

50,4

50,11

Діти, тис. осіб

242,3

-2

Пенсіонери-3 , тис. осіб

522,2

-2

Рівень зайнятості населення, %

57,5

58,74

Рівень безробіття, %

10,0

9,64

Національний  склад населення, в %:

у тому числі

українці

94,95

росіяни

3,85

поляки

0,25

інші

1,15

1Дані попередні.

2Термін розробки даних за 2011р. – травень 2012р.

3Кількість пенсіонерів, які перебувають на обліку в органах ПФУ у Вінницькій області.

4Дані за 9 місяців 2011р., оприлюднення даних за 2011р. – ІІІ  декада березня 2012р.

5 За даними Всеукраїнського перепису населення 2001р.

Коротка історична довідка про регіон

У XII ст. північна частина сучасної Вінниччини входила до так званої Болохівської землі. В часи монголо-татарської навали вперше з'являється назва „Поділля”, яка застосовувалася спочатку до Подністров'я, а пізніше до середнього Побожжя, оскільки обидва регіони увійшли до одного татарського улусу, який дістав назву Подільського. У 1362 р. Поділля входить до складу Великого Князівства Литовського, як окрема адміністративна одиниця - Подільська земля. У 1434 р. було створено Подільське воєводство у складі Польського Королівства. Його південно-східний кордон з Великим Литовським Князівством проходив по р. Мурафі.

В XV ст. Поділля входило до складу Київського князівства, у першій половині XVI ст. - до Волинського. Лише у 1566 р. було створено Брацлавське воєводство у складі трьох повітів - Брацлавського, Вінницького і Звенигородського. На Люблінському унійному сеймі в 1569 р. Брацлавське воєводст­во відійшло до Польщі, в межах якої перебувало до 1793 р.

У 1672-1699 р.р. Брацлавщина входила до складу Руського князівства. Постановою Сейму Речі Посполитої від 2 листопада 1791 р. було затверджено новий адміністративний поділ Брацлавського воєводства на 4 повіти: Вінницький, Брацлавський, Надбузький (з центром у м. Гранові) та Звенигородський. Проте цей поділ так і не було здійснено.

У 1793 р. Правобережну Україну приєднано до Росії. Вінниця стає центром Брацлавського намісництва, а з утворенням в 1797 р. Подільської губернії — центром Вінницького повіту.

Внутрішній адміністративний устрій Брацлавської губернії проіснував з часу її заснування (березень 1793 р. - лютий 1796 р.). За Указом Російського царя Павло І від 12 грудня (за ст. стилем) 1796 р. з «колишньої Подільської України, Волині і Поділля» створюються дві губернії - Волинська і Подільська, при цьому  відповідна частина території відходить для створення Київської губернії. У 1801 р. прикордонні губернії було поділено на два військових губернаторства: 1) Київська з Мінською; 2) Подільська з Волинською.

Після реформи 1861 р. в царській Росії вводиться адміністративно-територіальний поділ на волості. На 1863 рік у Подільській губернії нараховувалося 376 волостей. Поділ на волості проіснував до 1923 р., коли було сформо­вано райони.

У 1871 р. було споруджено залізничну лінію Київ-Балта-Одеса, що пролягла через Козятин, Вінницю, Жмеринку. Це сприяло значному розвиткові міст цього краю. У 1897 році насе­лення Вінниці становить понад 30 тисяч чоловік.

Починаючи з 1917 р. центр Подільської губернії переміща­ється з              м. Кам’янця - Подільського до Вінниці і перебуває тут аж до ліквідації губернії в 1925 р. Постановою ВУ ЦВК від 31 січня  1923 р. покладено по­чаток радянській адміністративно-територіальній реформі на Поділлі. Так, постановою ВУ ЦВК від  7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Подільської губернії» по­віти були ліквідовані, а натомість утворено 6 округів: Вінницький - з 18 районів; Гайсинський - з14 районів; Кам'янець-Подільський - з 17 районів; Могилів-Подільський - з 15 районів; Проскурівський - з 16 районів; Тульчинський - з 13 районів.

Відповідно до постанови IV позачергової сесії ВУ ЦВК XII скликання від 9 лютого 1932 р. в Україні створюється 5 областей: Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська та Одеська. Вінницька область утворена 27 лютого 1932 р. постановою IV позачергової сесії ВУ ЦВК XII скликання. До її складу увійшло   73 адміністративно-територіальні оди­ниці: 2 міста (Вінниця та Бердичів) та 71 район, 69 з них є районами сучасних Хмельницької, Вінницької та частини Жито­мирської областей.

В 1937 р. з утворенням Кам'янець-Подільської та Житомирсь­кої областей до них відійшла значна частина районів Вінницької області (округи були ліквідовані). У складі Вінницької області зали­шилися 2 міськради обласного підпорядкування (Вінницька і Могилів-Подільська) та 42 райони.

Протягом 1957-1959 і 1962 pp. в області здійснюється упорядкування адміністративно-територіального устрою. Чимала частина районів були лікві­довані, а решту районів укрупнено до 13. У 1965-66 pp. було відновлено 12 районів, у 1979 p. - 1, у 1987 p. ще 1.

Нині Вінницька область має у своєму складі 27 районів, 18 міст,  29 селищ міського типу, 1466 сільських населених пунктів.

Адміністративно-територіальний устрій

Районів

27

Населених пунктів всього

1513

у тому числі:

міст обласного значення

6

міст районного значення

12

селищ міського типу

29

селищ

136

сіл

1330

Найбільші міста

тис. жителів

м. Вінниця

370,81

м. Жмеринка

35,51

м. Могилів-Подільський

32,31

м. Хмільник

28,21

м. Козятин

24,31

м. Ладижин

22,81

1 Дані попередні

2010

2011

Органи місцевого самоврядування

Районних рад

27

27

Районних у містах рад

-

-

Міських міст обласного значення рад

6

6

Міських міст районного значення рад

12

12

Селищних рад

28

28

Сільських рад

661

661

Склад обласної Ради

100

132

Всього депутатів, чол.

94

131

Із них: членів партій, %

у тому числі:

67,42 %

Партія регіонів

31,82 %

Всеукраїнське об’єднання „Батьківщина”

20,45 %

Політична партія „Фронт Змін”

6,06 %

Українська партія „Єдність”

3,79 %

Народна партія

3,03 %

Соціалістична партія

0,7 %

УРП „Собор”

0,7 %

Українська Народна Партія

0,7 %

позапартійних

32,58 %

Всього депутатів місцевих рад, чол.

( в тому числі обласної Ради)

13012

із них: членів партій, %

у тому числі:

5162 / 39,67

Партія регіонів

2709/ 20,82

Всеукраїнське об’єднання „Батьківщина”

847/ 6,51

Народна партія

370/ 2,84

Комуністична партія

294 / 2,26

Соціалістична партія України

203/ 1,56

Політична партія „Фронт Змін”

132/ 1,01

Українська партія „Єдність”

90/ 0,69

Політична партія „Сильна Україна”

89/ 0,68

Політична партія „Наша Україна”

53/ 0,41

Політична партія „Нова політика”

53/ 0,41

Українська республіканська партія „Собор”

46/ 0,35

Українська Народна Партія

37/ 0,29

Партія Християнсько - Демокр .Союз

38/ 0,29

Всеукраїнське об’єднання „Свобода”

33/ 0,25

Єдиний Центр

33/ 0,25

Народний Рух України

23/ 0,18

Аграрна партія України

16/ 0,12

Політична партія „УДАР”

Віталія Кличка”

15/ 0,12

Українська соціал-демократична партія

11/ 0,08

Демократична партія України

7/ 0,05

Конгрес Українських Націоналістів

6/ 0,05

Народно-Демократична партія

6/ 0,05

Політична партія „Українські соціал-демократи”

6/0,05

Партія промисловців і підприємців України

7/ 0,05

Партія захисників Вітчизни

7/ 0,05

Соціал-демократична партія України (об’єднана)

5/ 0,04

Партія Зелених України

5/ 0,04

Партія „Народна влада”

4/ 0,03

Політична партія „Всеукраїнська партія „Дітей війни”

3/0,02

Зелена партія України

2/ 0,015

Комуністична парті України (оновлена)

2/ 0,015

Політична партія „Народна Самооборона”

2/ 0,015

Політична партія „Справедлива Україна”

2/ 0,015

Селянська партія України

2/ 0,015

Всеукраїнське політичне об’єднання „Жінки за майбутнє”

1 / 0,008

Партія „ВІДРОДЖЕННЯ”

1/ 0,008

Патріотична партія України

1/ 0,008

Політична партія „Європейська партія України”

1/ 0,008

Політична партія „Совість України”

1/ 0,008

Політична партія „Трудова України”

1/ 0,008

позапартійних

7850/ 60,33

Транспортна

інфраструктура; зв`язок

Залізничні колії, км

(станом на 01.01.2012 р.)

1074,3 

Автошляхи, км

(станом на 01.01.2012 р.)

9529,5

Аеропорти

1

в т.ч. міжнародні

-

Порти

-

Трубопроводи2

-

2Показник не передбачено статистичною звітністю

Питома вага області в економіці України за обсягом (у %)

2010

2011

Промислове виробництво1

х

х

Продукція сільського господарства

6,1

6,12

Продукція будівництва

2,2

2,4

Інвестиції в основний капітал

2,5

2,7

Експорт товарів, послуг

0,9

0,9

Імпорт товарів, послуг

0,5

0,5

Роздрібний товарооборот

2,0

2,1

1Показник відсутній в звітності з 2003 року

2Дані попередні

Питома вага виробництва основних галузей промисловості відносно до України в цілому, % 1

Структура промислового виробництва1, %

Агропромисловий потенціал регіону

2010

2011

Земельний фонд 2всього, тис. га

2649,2

2649,2

у тому числі:

- сільгоспугіддя, % від усіх сільгоспугідь України / тис. га

2017,2 (4,8)

2015,8

з них рілля

1729,4 (5,3)

1726,4

Станом на 01.01.2011

Станом на 01.01.2012

Суб’єкти господарювання, од.

31643

32132

фермерські господарства

2047

2055

господарські товариства

7479

7866

приватні підприємства

6044

6082

         колективні підприємства

779

727

         підприємства інших форм

         господарювання

15294

15402

2010

2011

Валова продукція сільгоспвиробництва, млн. грн./% від виробленої в Україні

6162,5/6,1

7232,1/6,13

        – рослинництво, %

4224,2/7,2

5267,6/7,03

        – тваринництво, %

1938,3/4,6

1964,5/4,63

Валовий збір та питома вага основної продукції

рослинництва в загальних обсягах України, млн.т/%:

- зернові та зернобобові

3,1/7,9

4,2/7,53

- цукрові буряки

2,5/17,9

3,0/16,13

- соняшник на зерно

0,3/4,1

0,3/3,33

- картопля

1,6/8,4

1,9/7,73

- овочі

0,3/3,8

0,4/3,93

Виробництво продукції тваринництва та питома вага

в Україні тис.т/%:

– м’ясо

95,9/3,3

98,8/3,33

– молоко

836,1/7,4

838,2/7,63

– яйця, млн..шт.

797,6/4,7

846,7/4,53

Чисельність працюючих, тис. осіб

43,4

39,8

1Показник відсутній в звітності з 2003р .

2Дані управління земельних ресурсів

3 Дані попередні

Зовнішньоеконо-

мічна

діяльність

2010

2011

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності області:

– експортери

337

369

– імпортери

330

362

Географія експорту, %:

– країни СНД

52,9

44,8

– країни ЄС

31,7

35,0

– країни Азії

12,1

15,7

– країни Америки

0,2

1,3

Структура експорту, %:

I. Живі тварини; продукти тваринного походження

2,2

2,7

II. Продукти  рослинного походження

8,6

8,0

III. Жири  та олії тваринного або рослинного походження                                                                                                                                                                                                    

21,3

31,9

IV. Готові харчові продукти

33,6

22,1

V. Мінеральні продукти

2,6

4,0

VI. Продукція  хімічної та пов'яза-них з нею галузей промисловості

2,6

3,2

VII. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук

0,3

0,2

VIII. Шкіряна  i хутряна сировина та вироби з них

0,3

0,2

IX. Деревина і вироби з  деревини

11,9

11,2

X. Маса з деревини або інших 

 волокнистих целюлозних матеріалів

0,0

0,0

ХI. Текстиль та вироби з текстилю                                                                                                                                                                                                         

6,8

6,3

XII. Взуття, головні убори, парасольки

0,0

0,0

XIII. Вироби з каменю, гiпсу, цементу, кераміки, скла

0,4

0,1

XІV. Дорогоцінне або напівдорого- цінне каміння, дорогоцінні  метали та вироби з них

0,7

0,9

XV. Недорогоцінні метали та вироби з них

1,8

2,4

XVI. Механічне обладнання;

машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої  для  записування та  відтворення зображення і звуку

5,6

5,1

XVII. Транспортні засоби та шляхове обладнання                                                                                                                                                                                                

0,3

0,2

XVIII. Прилади i апарати оптичні, для фотографування або кінемато-графії; апарати медико–хірургічні; годинники; музичні інструменти

0,3

0,4

ХIX.  Рiзнi  товари і вироби                                                                                                                                                                                                                     

0,6

0,4

XX. Різне

0,1

0,5

Обсяг зовнішньоторговельного обороту, млн. дол. США:

- всього

911,1

1046,3

– експорт

566,3

661,7

– імпорт

344,7

384,6

– сальдо

221,6

277,1

Залучення інвестицій

2010

2011

Підприємств з іноземними інвестиціями, одиниць

306

375

Обсяг залучених іноземних інвестицій:

всього,  млн. дол. США

205,3

226,0

на одного мешканця,  дол. США

125,3

138,6

Соціальна та гуманітарна сфера

2010

2011

Наука, освіта

Кількість організацій, які виконують наукові дослідження, розробки, од.

25

24

Чисельність науковців, осіб

689

645

Чисельність докторів наук, осіб

2032

2082

Чисельність кандидатів наук, осіб

14082

14652

на початок

2010/2011

навчального

року

на початок

2011/2012

навчального року

ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації, одиниць/студентів

5/33459

5/31358

ВНЗ І-ІІ рівня акредитації, одиниць/студентів

17/17288

17/17002

Професійно-технічні навчальні заклади, одиниць/студентів

36/18586

36/17981

Денні загальноосвітні навчальні заклади, одиниць/учнів

974/159865

961/157304

Постійні дошкільні заклади, одиниць/дітей

704/46251

720/48974

Навчально-виховні заклади (інтернати), одиниць/учнів

19/1857

19/1855

Дитячі позашкільні установи, одиниць/учнів

50/32294

–1

Охорона здоров’я

Лікарняні заклади, одиниць

121

–3

Ліжковий фонд, тис. одиниць

14,3

–3

Забезпеченість лікарняними ліжками на 10 тис. населення, одиниць

87,8

–3

Амбулаторно-поліклінічні заклади, одиниць

369

–3

Чисельність лікарів, тис. осіб

8,1

–3

Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення, осіб

49,5

–3

Санаторії-профілакторії, одиниць/ліжок

6/325

6/325

Курортно-оздоровчі будинки відпочинку, одиниць/ліжок

30/5706

30/5538

Культура

Театри

2

2

Філармонії

1

1

Демонстрація фільмів

299

219

Бібліотеки

1010

1004

Заклади культури клубного типу

1151

1139

Клуби

13

16

Музеї (включаючи філії)

49

49

Дитячі музичні школи

4

4

Дитячі школи мистецтв

Пам’ятки:

– історії

1893

1893

– монументального мистецтва

101

101

– архітектури та      містобудування

526

526

– археології

1739

1739

ландшафтні та садово-паркові

48

48

Спорт і туризм

Стадіони

37

37

Спортивні зали

690

692

Спортивні майданчики

1641

1657

Плавальні басейни

22

23

Приміщення з тренажерним обладнанням

151

161

Охоплення населення всього, тис.чол

196,2

185,6

у т. ч. дітей

149,3

139,2

Туризм всього, (тис. осіб)

38,5

36,6

у т. ч. іноземних

2,2

2,5

1 Термін розробки даних за 2011р. – червень 2012р.

2 Станом на 1 жовтня 2011р.(річні дані).

3Термін розробки даних за 2011р. – червень 2012р.